Криза підліткового віку, або Як поводитись у незнайомій компанії
08.07.2016
0 27
За традиційною класифікацією підлітковим вважається період розвитку особи від 10 – 11 до 14 – 15 років. А найскладніший час у житті підлітків припадає на 13 – 14 років, бо саме тоді вони найбільше схильні відчувати невпевненість у собі та неповноцінність. Тому цей період у житті підростаючої людини дослідники називають складним, критичним, зламним, перехідним та кризовим.
Зазвичай у цьому віці діти прагнуть звільнитися від опіки дорослих, стати незалежними, самостійними, що спонукає їх балансувати на межі дозволеного та недозволеного. Грубість, упертість, ігнорування вимог дорослих, спротив нормам і правилам поведінки – це ознаки, які супроводжують загострену потребу підлітка в самостійності, в самоствердженні себе як особистості.
Хоча більшість батьків і витрачає багато часу, енергії та любові, щоб дати своїм дітям усе найкраще, проте інколи уявлення дорослих про це «найкраще» не збігається з точкою зору підлітка.
У перехідний період від дитинства до дорослості підліток відчуває особливу потребу в спілкуванні з однолітками. І задоволення цієї потреби, зазвичай, відбувається в неформальних групах або компаніях.
Усі ми живемо, спілкуючись між собою. Але часто спілкування буває проблемним. Далеко не всі вміють швидко адаптуватися в нових умовах, налагоджувати контакти, особливо це стосується підлітків.
Тому, щоб уберегти дітей від впливу асоціальних груп, батьки повинні більше часу приділяти дітям, з розумінням і терпінням ставитись до їхніх проблем і переживань, бути друзями і порадниками, навчати поведінці в незнайомих компаніях.
Як це зробити найкраще, знають фахівці Обласного методичного кабінету Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області. Вони пропонують 10 корисних настанов, які батьки можуть дати своїм дітям, щоб убезпечити їх від неприємностей:
У будь-якій компанії будь доброзичливим і толерантним.- Одразу ознайомся з принципами спілкування в новій компанії, її інтересами – чи збігаються вони з твоїми.
- Намагайся запам’ятати імена нових знайомих.
- Поводься природно. Нещира поведінка в малознайомій компанії завжди привертає увагу й викликає негативні емоції.
- Уважно слухай інших, підтримуй спільну розмову, але не перебивай співрозмовників. Краще спочатку послухати, а потім «показувати» себе.
- Якщо не хочеш відповідати на особисті запитання, – пожартуй або усміхнись.
- Не відповідай на образливі жарти, провокації, агресію. У цьому разі краще швидше піти з такої компанії.
Жартуючи, не ображай нікого, особливо це стосується зовнішності, манер, поведінки тощо.- Не говори ні про кого погано, особливо про відсутніх. Не підтримуй таких розмов – краще промовчи або відійди.
- Уникай агресивних компаній взагалі. Особливо, якщо вони вживають алкоголь, наркотики або чинять протиправні дії. Це може мати дуже погані наслідки.
А дорослим хочеться нагадати: любіть своїх дітей і не соромтесь говорити їм про це, не відгороджуйтесь від них стіною байдужості та заклопотаності. Відтак діти більше вам довірятимуть та менше шукатимуть розради в сумнівних компаніях.
А ще – частіше посміхайтесь! Адже, як зазначив знаний американський психолог, педагог і письменник Дейл Карнегі, який розробив теорію успішного та безконфліктного спілкування, – посмішка це «…засіб, створений природою для розв’язання всіх проблем».
Криза підліткового віку, або Як поводитись у незнайомій компанії
08.07.2016
0 27
За традиційною класифікацією підлітковим вважається період розвитку особи від 10 – 11 до 14 – 15 років. А найскладніший час у житті підлітків припадає на 13 – 14 років, бо саме тоді вони найбільше схильні відчувати невпевненість у собі та неповноцінність. Тому цей період у житті підростаючої людини дослідники називають складним, критичним, зламним, перехідним та кризовим.
Зазвичай у цьому віці діти прагнуть звільнитися від опіки дорослих, стати незалежними, самостійними, що спонукає їх балансувати на межі дозволеного та недозволеного. Грубість, упертість, ігнорування вимог дорослих, спротив нормам і правилам поведінки – це ознаки, які супроводжують загострену потребу підлітка в самостійності, в самоствердженні себе як особистості.
Хоча більшість батьків і витрачає багато часу, енергії та любові, щоб дати своїм дітям усе найкраще, проте інколи уявлення дорослих про це «найкраще» не збігається з точкою зору підлітка.
У перехідний період від дитинства до дорослості підліток відчуває особливу потребу в спілкуванні з однолітками. І задоволення цієї потреби, зазвичай, відбувається в неформальних групах або компаніях.
Усі ми живемо, спілкуючись між собою. Але часто спілкування буває проблемним. Далеко не всі вміють швидко адаптуватися в нових умовах, налагоджувати контакти, особливо це стосується підлітків.
Тому, щоб уберегти дітей від впливу асоціальних груп, батьки повинні більше часу приділяти дітям, з розумінням і терпінням ставитись до їхніх проблем і переживань, бути друзями і порадниками, навчати поведінці в незнайомих компаніях.
Як це зробити найкраще, знають фахівці Обласного методичного кабінету Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області. Вони пропонують 10 корисних настанов, які батьки можуть дати своїм дітям, щоб убезпечити їх від неприємностей:
- У будь-якій компанії будь доброзичливим і толерантним.
- Одразу ознайомся з принципами спілкування в новій компанії, її інтересами – чи збігаються вони з твоїми.
- Намагайся запам’ятати імена нових знайомих.
- Поводься природно. Нещира поведінка в малознайомій компанії завжди привертає увагу й викликає негативні емоції.
- Уважно слухай інших, підтримуй спільну розмову, але не перебивай співрозмовників. Краще спочатку послухати, а потім «показувати» себе.
- Якщо не хочеш відповідати на особисті запитання, – пожартуй або усміхнись.
- Не відповідай на образливі жарти, провокації, агресію. У цьому разі краще швидше піти з такої компанії.
- Жартуючи, не ображай нікого, особливо це стосується зовнішності, манер, поведінки тощо.
- Не говори ні про кого погано, особливо про відсутніх. Не підтримуй таких розмов – краще промовчи або відійди.
- Уникай агресивних компаній взагалі. Особливо, якщо вони вживають алкоголь, наркотики або чинять протиправні дії. Це може мати дуже погані наслідки.
А дорослим хочеться нагадати: любіть своїх дітей і не соромтесь говорити їм про це, не відгороджуйтесь від них стіною байдужості та заклопотаності. Відтак діти більше вам довірятимуть та менше шукатимуть розради в сумнівних компаніях.
А ще – частіше посміхайтесь! Адже, як зазначив знаний американський психолог, педагог і письменник Дейл Карнегі, який розробив теорію успішного та безконфліктного спілкування, – посмішка це «…засіб, створений природою для розв’язання всіх проблем».
Правила поведінки дітей в соціальних мережах
Для того, аби навчити сучасних дітей гарним манерам ви не зможете обмежитися лише "будь ласка" і "дякую". У багатьох малюків вже є online-досвід, а після шести років цей досвід стає практично щоденним. Інтернет і модні мобільні гаджети створюють нові небезпеки. Дізнайтеся, яким правилам вам потрібно навчити свого маленького технаря.
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості «зображення профілю», тобто того, яке може побачити будь-який користувач.
Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини. Однак, коли діти вирішують спілкуватися анонімно, вони стають менш відповідальними. Навчіть свою дитину контролювати все, що вона пише онлайн, незалежно від того, використовує вона власне ім'я або псевдонім.
Уявіть, що всі бачать те, що ви пишете. Діти часто роблять значну помилку, коли пишуть неправильні речі онлайн. Вони думають, що не всі бачать їхні пости, і, що оскільки вони про це говорять онлайн, а не вголос, то так чи інакше зможуть вийти сухими з води. Навіть якщо сторінка вашої дитини частково прихована, це не є гарантією того, що її слова не поширяться далі. Користувачі соціальних мереж діляться один з одним тим, що вони бачать, і навіть електронні листи можуть вірусним шляхом поширитися мережею як лісова пожежа. Ніщо ніколи не видаляється. Це завжди знаходиться на чиїхось серверах або в електронній пошті.
Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде слідувати цьому правилу, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.
Обмежте «Інтернет мову». «Мережева мова» передбачає відсутність уваги до правил граматики та орфографії або свідоме їх спотворення, використання малих літер замість великих, нерегулярну пунктуацію, велику кількість скорочень, використання цифр у значенні букв і т. ін. Використання «мережевої мови» формує погані звички. Ми стаємо суспільством людей, які не можуть грамотно писати і висловлювати свої думки словами. Те, що було б дозволено серед однолітків, може виявитися небажаним по відношенню до дорослого члена сім'ї. Однак, якщо ваш знавець соціальних медіа буде писати пости в мережі, які змусили б його вчителя мови і літератури пишатися ним, він фактично буде здобувати навички, що допоможуть йому і під час навчання в школі, і в житті.
Не беріть участі в розпалюванні війни. У жвавих дебатах немає нічого поганого, але важливо навчити дитину вийти з обговорення, якщо розмова стає занадто спекотною. Заохочуйте свою дитину саме в розмові з вами висловлювати будь-яке своє обурення, замість того, щоб продовжувати ці дебати онлайн.
Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і забавною, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості «зображення профілю», тобто того, яке може побачити будь-який користувач.
Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини. Однак, коли діти вирішують спілкуватися анонімно, вони стають менш відповідальними. Навчіть свою дитину контролювати все, що вона пише онлайн, незалежно від того, використовує вона власне ім'я або псевдонім.
Уявіть, що всі бачать те, що ви пишете. Діти часто роблять значну помилку, коли пишуть неправильні речі онлайн. Вони думають, що не всі бачать їхні пости, і, що оскільки вони про це говорять онлайн, а не вголос, то так чи інакше зможуть вийти сухими з води. Навіть якщо сторінка вашої дитини частково прихована, це не є гарантією того, що її слова не поширяться далі. Користувачі соціальних мереж діляться один з одним тим, що вони бачать, і навіть електронні листи можуть вірусним шляхом поширитися мережею як лісова пожежа. Ніщо ніколи не видаляється. Це завжди знаходиться на чиїхось серверах або в електронній пошті.
Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде слідувати цьому правилу, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.
Обмежте «Інтернет мову». «Мережева мова» передбачає відсутність уваги до правил граматики та орфографії або свідоме їх спотворення, використання малих літер замість великих, нерегулярну пунктуацію, велику кількість скорочень, використання цифр у значенні букв і т. ін. Використання «мережевої мови» формує погані звички. Ми стаємо суспільством людей, які не можуть грамотно писати і висловлювати свої думки словами. Те, що було б дозволено серед однолітків, може виявитися небажаним по відношенню до дорослого члена сім'ї. Однак, якщо ваш знавець соціальних медіа буде писати пости в мережі, які змусили б його вчителя мови і літератури пишатися ним, він фактично буде здобувати навички, що допоможуть йому і під час навчання в школі, і в житті.
Не беріть участі в розпалюванні війни. У жвавих дебатах немає нічого поганого, але важливо навчити дитину вийти з обговорення, якщо розмова стає занадто спекотною. Заохочуйте свою дитину саме в розмові з вами висловлювати будь-яке своє обурення, замість того, щоб продовжувати ці дебати онлайн.
Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і забавною, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.
Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.
Навчіть вашу дитину цим сучасним правилам і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в фізичному.
Навчіть вашу дитину цим сучасним правилам і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в фізичному.
Почему нельзя бегать по школе?
http://smartcalendar.ru/v-pomoshh-shkolniku/russkij-y..
http://900igr.net/prezentatsii/pedagogika/Pravila-pov..
http://smotri.com/video/view/?id=v787610c0f4
ВОПРОСЫ, НА КОТОРЫЕ ОТВЕЧАЕТ СЕБЕ МУДРЫЙ РОДИТЕЛЬ
ОтветитьУдалить1. Я подарил жизнь ребенку, или подарил его жизнь себе?
2. Я хочу, чтобы мой ребенок стал ответственным и самостоятельным, даже если это доставит мне беспокойство, или я только хочу своего покоя, пусть это и сделает ребенка беспомощным и безответственным?
3. Я действительно уважаю своего ребенка и считаю, что он способен справиться сам с многими своими "проблемами", или я считаю, что он настолько слаб и глуп, что только я могу справиться с его проблемами?
4. Я готов принять право ребенка на ошибки и не осуждать его, а помочь ему разобраться в них, если он попросит, или я требую от ребенка безупречности, оставляя право на ошибку только за собой?
5. Я хочу, чтобы ребенок был счастлив, даже если это не соответствует моим представлениям о счастье, или
я хочу, чтобы его жизнь соответствовала моим представлениям о том, какой она должна быть, даже если при этом ребенок будет несчастлив?
/Анна Корниенко/
6 самых важных слов: "Я совершил ошибку и признаю это"
ОтветитьУдалить5 самых важных слов: "Ты сделал очень хорошую работу"
4 самых важных слова: "Я всегда рад помочь"
3 самых важных слова: "Каково твое мнение?"
2 самых важных слова: "Большое спасибо"
1 самое важное слово: "Мы"
ВИТЯГ З ПРАВИЛ
ОтветитьУдалитьвідвідування НВК № 16 (для батьків)
1. Данні Правила відвідування НВК №16 (далі – Правила) розроблені на підставі Статуту НВК №16 та Наказу відділу освіти Мелітопольської міської ради від 04.10.2004 №167/3.
2. Головною метою Правил є створення безпечних умов для здійснення навчально-виховного процесу в НВК№16, упорядкування організації відвідування НВК №16 батьками учнів та іншими особами.
3. Вимоги даних Правил є обов’язковими для всіх учасників навчально виховного процесу, а також осіб, які відвідують НВК №16.
4. Для обліку відвідувачів НВК №16 у закладі ведеться журнал обліку відвідувачів.
5. Всім особам, які прибувають до НВК №16, заборонено вільне, без супроводження, пересування по закладу.
6. Всі особи, які прибули до НВК №16, зобов’язані відрекомендуватися посадовій особі, яка чергує на вахті, та повідомити про мету свого візиту, вказати прізвище учня або працівника закладу, з яким йому необхідно зустрітися.
7. Працівник, який чергує на вахті, зобов’язаний записати в журналі обліку всі дані про відвідувача, а потім організувати зустріч відвідувача з необхідною йому особою.
8. Батьківські збори в НВК №16 повинні проводитися відповідно до плану роботи закладу. Заступник директора з виховної роботи подає на вахту графік проведення батьківських зборів. Якщо класному керівникові необхідно провести батьківські збори поза планом закладу, він зобов‘язаний узгодити це питання з адміністрацією НВК №16 та в день проведення батьківських зборів передати черговому на вахту список запрошених батьків.
9. Вчитель, якому необхідно в індивідуальному порядку зустрітися з кимось із батьків учнів, повинен залишити інформацію про це на вахті.
10. Батьки, у яких є необхідність в індивідуальному порядку зустрітися зі вчителями–предметниками або з класними керівниками, повинні заздалегідь погодити з ними дату та час зустрічі.
11. Установити єдиний день і час відкритих дверей для батьків учнів початкових класів: п’ятниця з 11:20 до 13:00.
12. Батьки або інші особи, які щоденно прибувають до НВК №16 для зустрічі і супроводження дітей додому, зобов’язані очікувати їх у фойє першого поверху.
13. Вчителі початкових класів зобов’язані заздалегідь домовитися з батьками учнів про умови повернення учнів додому після закінчення занять. Якщо дитина буде самостійно повертатися зі школи, вчитель повинен мати на це письмову згоду батьків.
14. У випадку коли батьки, або особи, які за дорученням батьків повинні забирати дитину, особисто не прибули за нею, вчитель повинен очікувати родичів дитини. Заборонено залишати дитину без догляду або передавати її стороннім особам.
15. Працівники НВК №16 зобов’язані повідомляти адміністрацію закладу про всіх сторонніх осіб, які знаходяться у закладі без супроводження.
16. Робота у вихідні та святкові дні в НВК №16 здійснюється тільки у відповідності до плану роботи закладу. Безконтрольна присутність учнів та працівників у навчальному закладі у вихідні та святкові дні забороняється.
17. Робота організацій, які орендують приміщення у НВК №16, проводиться у відповідності до плану роботи НВК №16, а всі відвідувачі цих організацій зобов’язані виконувати вимоги даних правил.
1. Изучить как можно больше профессий, выявить, какие профессии и специальности нужны в регионе, где вы живете
ОтветитьУдалить2. С помощью учителей и других специалистов изучить ребенка (интересы, склонности, способности, темперамент, черты характера, ощущение, восприятие, представление, память, внимание, мышление, здоровье, самооценка), помочь избрать наиболее привлекательную и подходящую профессию
3. Подробно изучить эту профессию, ознакомиться с профессиограммой, уточнить формулу профессии, выяснить содержание и условия труда, а также требования профессии к человеку, изучить возможности приобретения профессии и перспективы профессионального роста
4. Дать возможность практически попробовать ребенку свои силы в этой профессии
5. Сравнить полученные знания о профессии с его профессиональными возможностями, посоветоваться с другими родителями, учителями, врачами, при возможности получить квалифицированную профконсультацию
6. При соответствии своих профессиональных возможностей требованиям предпочитаемой профессии помочь ребенку осуществлять самоконтроль готовности к профессиональному самоопределению
7. При отсутствии такого соответствия изучить запасной профессиональный вариант
8. Выбрав для себя будущую профессию, одобрять настойчивость в реализации профессионального намерения и овладении профессией в совершенстве
Рекомендации по выбору профессии детьми (для родителей):
ОтветитьУдалить Каждый сам выбирает свою профессию и сам должен ошибаться и учиться на своих ошибках; советы нужно слушать, а решать и поступать по-своему.
Осознайте ценность выбора вашего ребенка(для себя и для обще¬ства), изучайте профессию и всё, что с ней связано.
Сориентируйтесь в конкретной социально-экономической си¬туации (потребность, престижность, зарплата и др.).
Произнося «Я хочу», знайте, что вы можете и что надо в дан¬ных обстоятельствах.
Выделите дальнюю профессиональную цель (мечту), соотне¬сите её с другими жизненными целями (личностными, семейными, досуговыми).
Помогите ему построить для себя систему ближних и средних перспектив как этапов движения к дальней цели.
Не бойтесь поиска, риска, смело исправляйте ошибки, возвращайтесь с неправильно избранного пути.
Выбирать следует не только профессию, а и связанный с ней образ жизни и подходящий для вас вид деятельности.
Будьте ответственны в решениях: жизнь не знает черновиков.
Имейте резервный вариант на случай неудачи по основному направлению.
Осознайте трудности (внешние и внутренние) на пути к намеченным целям.
Наметьте (спланируйте) пути и средства преодоления трудностей.
Для приближения мечты надо много работать, читать, думать.
Родителям необходимо учитывать степень влияния сверстникв на решение сына или дочери и на сколько такое влияние оказывается положительным